Сторінка інструктора з фізкультури
Поляновська Ольга Григорівна -
інструктор з фізкультури
Повна вища педагогічна освіта
(Вінницький державний педаогічний інститут ім. М. Островського, 1983 р.)
Спеціальність - "Фізичне виховання"
Кваліфікаційна категорія - "спеціаліст вищої категорії"
У 2022 р. підвищила кваліфікацію у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти на курсах інструкторів фізичного виховання ЗДО (свідоцтво АС 02139699/02560-22 від 01 квітня 2022 року).
«Спорт – здоров’я, спорт – це сила, що дає всім дітям крила!»
Фізична реабілітація дітей з ДЦП
Одним з найважливіших методів лікування ДЦП є лікувальна фізкультура. Кінцевою метою реабілітації дитини з ураженням центральної нервової системи є зменшення ступеня інвалідності, збільшення можливості самообслуговування та максимальне розширення простору в повсякденному житті.
Мета всіх форм занять з лікувальної фізкультури – довести моторний розвиток дитини з ураженням центральної нервової системи до вікових рухливих можливостей норми (наскільки це можливо). При цьому застосовують комплекси вправ, спрямовані на такі важливі цілі:
- не допустити ослаблення та атрофії м'язів внаслідок недостатнього їх використання;
- навчання розслабляти напружені м’язи для запобігання розвитку контрактур, при яких вони стають малорухливі;
- зниження тугорухливості суглобів та збільшення активних рухів;
- покращення координації рухів та опори кінцівок;
- навчання життєво необхідних рухливих навичок.
Практика відновлення рухових функцій дитини з ДЦП поєднує безліч реабілітаційних методів, серед них кінезоренфлексотерапія. Це метод заснований на лікуванні рухами, стимуляції поетапного рефлекторного розвитку загальної моторики у вигляді гімнастичних вправ, корекції положенням, стимуляції активності дітей.
Умови виконання корекційної програми такі:
1) ранній початок лікування;
2) стимулювання дитини до самостійних дій, починаючи від пасивних до пасивно-активних та самостійних;
3) поетапний розвиток рухливості;
4) регулярність занять (дітям 3-4 років – по 20-30 хв. двічі на день; 5-6 років – 30-40 хв. двічі на день). Кінезорефлексотерапія включає вправи на координацію рухів. Вони застосовуються для відновлення основ управління рухами. Ці вправи сприяють вільному перемиканню стану м'яза (спокій, напруження, розслаблення, скорочення), оволодінню складними поєднаннями роботи м'язів різних частин тіла при формуванні рухових стереотипів.
Вправи у рівновазі сприяють поліпшенню координації рухів, виробленню правильної постави та багатьох рухових навичок, тренуванню і нормалізації функцій вестибулярного апарату. Вправи у рівновазі грають велику роль у відновлювальному лікуванні. Вони сприяють нормалізації опорної здатності, розвитку рівноваги в різних умовах – при пересуваннях по різному ґрунту, на різній за висотою і формою поверхні опори, з різною її стійкістю, з використанням статичних поз і пересувань.
Прикладні вправи включають різні засоби пересування – повзання, ходьбу, біг, а також стрибки, лазіння, метання, тобто ті природні рухи, які здорова дитина застосовує в повсякденному житті. У важких випадках дитячого церебрального паралічу ходьба є життєво необхідною навичкою, оскільки володіння або не володіння нею у вирішальній мірі визначає ступінь інвалідності хворого, так само як і важкі ураження рук, що позбавляють його можливості самообслуговування.
Гідрокінезотерапія - це виконання загальнорозвивальних вправ у воді. Лікувальне плавання активно використовується, як засіб відновлення рухових функцій. Для дітей з ДЦП водне середовище є ідеальним для здійснення корекції та розвитку рухів і є обов'язковим компонентом сучасної реабілітації. Проведення лікувальної фізкультури у воді має ряд переваг:
1. Попередження та усунення контрактур і деформацій, що істотно полегшує виконання дитиною різних вправ, з'являється можливість розширити спектр його фізичних навантажень без ризику викликати значне стомлення.
2. Лікувальне плавання позитивно впливає на фізіологічний та психоемоційний стан дитини. У воді дитина активно включається в довільну діяльність, не виявляє дратівливості. Плавання приносить задоволення.
3. Водні процедури сприяють поліпшенню апетиту, стимулюють обмінні процеси, покращують кровопостачання органів і тканин, підвищується опір дитячого організму до різниx інфекцій.
4. Під час плавання, яке є засобом масажу шкіри і м'язів, дитина долає значний опір води, постійно тренуючи опорно-руховий апарат.
5. Плавання активізує кровообіг, розвиваючи і зміцнюючи серцево-судинну систему.
Таким чином, лікувальне плавання сприяє не тільки розвитку рухових можливостей дитини з ДЦП, але й загартовує, зміцнює здоров'я. Застосування лікувального плавання у складі комплексної реабілітації дітей з ДЦП потребує спеціальних умов. Для дітей раннього віку застосовуються індивідуальні ванни, а починаючи з дошкільного віку — басейни для плавання. Заняття тривають 30 хвилин при температурі води 32-34 градуси.
Діти нашого дошкільного закладу, хворі на ДЦП, відвідують групові заняття з фізичної культури, індивідуальні, заняття з ЛФК, а також займаються лікувальним плаванням в басейні.
В практиці фізичної реабілітації використовуються комплекси вправ кінезорефлексотерапії, розроблені фахівцями Херсонського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів, вправи для занять мобілізуючою гімнастикою по методу Козявкіна. Так як ми не є лікувальним закладом, то займаємося, переважно, вдосконаленням функцій опорно-рухового апарату хворих на ДЦП дітей. Діти із задоволенням займаються на тренажерах і спортивному обладнанні, відвідують басейн.
Комплекси корекційних вправ із використанням спортивного обладнання:
Вправи біля гімнастичної драбини зміцнюють м’язи нижніх кінцівок, тренують реакцію опори та функції захоплення предмета, розвивають рівновагу тіла. Виси, підтягування на похилій дошці (або дошці Евмінова) зміцнюють м’язи плечового поясу, розвивають координацію рухів.
- В.П. – стоячи обличчям до драбини, тримаючись руками за драбину. Ходіння на місці з високим підніманням колін;
- В.П. – так само, Відведення ніг (почергово) в бік;
- В.П. – так само. Присідання.
- В.П. – стоячи спиною, руки на драбині. Підтягування коліна до живота (почергово).
- В.П. - стоячи спиною, інструктор притискає ноги дитини до драбини. Нахили вперед, торкаючись руками підлоги.
- Ходіння приставним кроком по гімнастичній драбині (ноги на нижній перекладині), тримаючись руками.
- Лазіння по гімнастичній драбині.
- Повзання по похилій дошці, спираючись на коліна і зап’ястки.
- Підтягування на похилій дошці лежачи на животі.
- Вис на гімнастичній драбині і кільцях з підтримкою та самостійно.
Вправи у сухому басейні: повороти, перевертання зі спини на бік на живіт потребують багато зусиль хворої дитини – зміцнюють м’язи тулуба, стимулюють активні рухи. Ходіння на колінах та з високим підніманням колін, спираючись на борт басейна та самостійно – розвивають рівновагу, тренують крокові рухи, зміцнюють м’язи ніг.
Корекційні вправи на фіт-болі (або м’якій колоді) сприяють зміцненню м’язів спини, черевного пресу, ніг. Тренують навички сидіння, сприяють розвитку опори та рівноваги рук.
- В.п. – сидячи на м’ячі, ноги розведені. Інструктор, стоячи позаду дитини, фіксує та розводить стегна, дитина лягає на м’яч, обхоплюючи його руками, голова між руками, інструктор натискує на м’яч кілька разів, м’язи тіла дитини розслаблюються.
- В.п. – лежачи на животі на м’ячі. Інструктор тримає дитину за ноги. Ходьба на руках уперед і назад.
- Вправа «Літак». В.п. – лежачи на животі, інструктор тримає за ноги. Прогин тулуба назад з утриманням голови та відведенням прямих рук в сторони.
- В.п. – сидячи на фіт-болі, інструктор фіксує ноги (коліна зігнуті, стопи притиснуті до опори). Дитина прогинає спину (лягає на м’яч). Руки випрямлені вгору і торкаються підлоги.
- Вправа «Човник». В.п. – сидячи на м’ячі, ноги розведені, інструктор тримає дитину за прямі та розведені руки, виконує повільні нахили дитини разом із м’ячем у сторони.
- Стрибки на фіт-болі.
Заняття на велотренажері та тренажері «Повітряна прогулянка» сприяють покращенню координації рухів, зміцненню ослаблених м’язів та відновленню рухливості одночасно у трьох суглобах ніг, а, також тренують крокові рухи.
Ходіння з перешкодами; ходіння по гімнастичній палиці (або по нижній перекладині драбини); ходіння на батуті ; повороти тулуба біля опори, стоячи на диску «Грація» на двох і на одній нозі; сходження на гімнастичну лавку (сходи або степ-платформу) - також розвивають координацію, укріплюють м’язи ніг, тренують рівновагу. Для розвитку стрибучості використовують стрибки на батуті, на фіт-болі, перестрибування перешкод з допомогою.
Всі вправи діти виконують із задоволенням під музику, але найбільше задоволення приносять заняття в басейні. У воді дітям з ДЦП легше стрибати. Виконання гребних рухів руками та рухів ногами, як при плаванні кролем (брасом) зміцнюють м’язи. Плавання розвантажує хребет. Дихальні вправи: подути на воду, на кульку, видих у воду, пірнання – розвивають легені. Діти з ослабленим здоров’ям загартовуються, отримують позитивні емоції.
Різноманітність засобів фізичного виховання передбачає необхідність урахування особливостей кожної дитини, постійний аналіз змін у дитячому організмі, внесення відповідних корегувань, що можливі тільки тоді, коли зусилля всіх педагогічних і медичних працівників та батьків будуть спільними.
